ФІБРОМІОМА МАТКИ - ПРОФЕСІЙНА ДІАГНОСТИКА ТА ЕФЕКТИВНЕ ЛІКУВАННЯ

Фіброміома матки, це широко поширене доброякісне захворювання – діагностується у 84% жінок, які переступили 30-річний рубіж. Локалізується фіброма матки у м’язовій тканині її стінок. У половині випадків фіброма протікає безсимптомно і її наявність виявляється тільки при патологоанатомічному огляді. Незважаючи на безсимптомність, пухлина матки може бути причиною болю та кровотеч. В окремих випадках, фібріома матки може перероджуватися до злоякісного утворення.

Чому виникає фіброміома, точно не з’ясовано, але відомо, що її розвиток можуть спровокувати генетична схильність та гормональна сприйнятливість на фоні вживання гормонів та переривання вагітності.

ЩО МОЖЕ СТАТИ ПУСКОВИМ МЕХАНІЗМОМ ДЛЯ ЗРОСТАННЯ ФІБРОМАТОЗНИХ ВУЗЛІВ?

• гормональні збій
• спадковість
• дисфункція яєчників,щитовидної залози, надниркових залоз, спричинені стресом та недоліком активності
• аденоміоз
• захворювання статевої системи разом із захворюваннями внутрішніх органів та систем
• хронічні захворювання сечостатевої системи, запального характеру
• штучне переривання вагітності, травми матки, тяжкі пологи з розривами, вишкрібання
• використання внутрішньоматкових спіралей
• нерегулярне статеве життя

ФІБРОМА МАТКИ СИМПТОМИ ТА ОСОБЛИВОСТІ

Вузлова фіброміома матки характеризується розмірами окремих вузликів від кількох міліметрів до 30+ см. Вузли можуть локалізуватися в різних шарах матки. Кількість цих вузлів, їх розмір і розташування і характеризується фіброміома СИМПТОМИ якої в наступному:

довгі та рясні менструації, часто з безліччю згустків, що супроводжуються больовими відчуттями;

дискомфорт і тяжкість у тазовому поясі, що пояснюються тим, що важкі вузли тиснуть на внутрішні органи;

біль у спині, попереку віддають у сідничну область, біль під час статевих зносин;

здавлювання сечового міхура, що веде до прискорених позивів до сечовипускання.

ДІАГНОСТИКА

Якщо підозрюється фіброміома, лікування не призначається, поки не буде проведена первинна діагностика на гінекологічному огляді. Потім діагноз має бути підтверджений результатами УЗД, томографії або магнітно-резонансного дослідження. Якщо з’ясується, що виявлена ​​фіброміома знаходиться в порожнині матки, то призначається гістероскопія, здатна діагностувати утворення найменших розмірів.

ФІБРОМІОМА МАТКИ ОПЕРУВАТИ ЧИ НЕ ОПЕРУВАТИ?

Що таке фіброміома? Це доброякісне новоутворення, оперувати яке потрібно лише за показаннями лікаря. Спочатку розташування та розміри фіброматозних вузлів ретельно досліджуються, оцінюється тяжкість симптомів захворювання.і якщо всі ці фактори слабо виражені та  не мають динаміки до змін, то можливе динамічне спостереження за пацієнткою без застосування будь-яких методів лікування. Якщо симптоми прогресують і починає зростати сама фіброміома матки, лікування призначається одним з нижченаведених способів.

КОНСЕРВАТИВНА ТЕРАПІЯ ВКЛЮЧАЄ:

ЛІКУВАННЯ ФІБРОМІОМИМАТКИ ЗА ДОПОМОГОЮ ЕМБОЛІЗАЦІЇ МАТКОВИХ АРТЕРІЙ. Проводиться за будь-яких розмірів вузлів, крім міоми на ніжці. Полягає в блокаді артерій, які живлять вузли міоми. Найпростіший оперативний метод проводиться за допомогою проколу в потрібному місці. Пацієнтка не відчуває болю та дискомфорту, має місце лише післяопераційний больовий синдром, що припиняється менш ніж через добу. Клієнтку виписують із стаціонару наступного дня після процедури.

За допомогою такої процедури настільки легко і безболісно видаляється вузлова фіброма, що цьому ускладненнями можуть з’явитися лише алергія, гематоми на місці проколів, некроз матки (рідко) і аменорея у жінок віком 47 років і більше.

Пацієнтки, яким було проведено ЕМА, залишилися повністю задоволеними результатами.

Протипоказанням до ЕМА є злоякісні пухлини статевої системи, або підозра на них.

ЧОМУ СПОСІБ ЕМА – ЦЕ НАЙБІЛЬШ ПЕРЕВАЖНЕ ЛІКУВАННЯ ФІБРОМІОМИ:

зберігається репродуктивний орган, а разом з ним — і здатність до народження дітей;

ЕМА впливає на всі вузли міоми, незалежно від їхньої кількості;

симптоми фіброміоми зникають у 85-90% пацієнток;

можливість рецидиву та збільшення у розмірах майже виключена;

відсутність крововтрати;

відсутність травм – розрізів, шрамів;

відсутність потреби у наркозі;

швидка реабілітація.

ТЕРАПІЯ ФІТОПРЕПАРАТАМИ.

Це супутній метод і передбачає лише полегшення симптомів захворювання. Коли втрати крові великі, знижується рівень гемоглобіну, призначаються залізовмісні, дубильні та препарати, що скорочують мускулатуру матки. Також показані прийом вітамінів А, В, С, Е, та дотримання дієти.

ЛІКУВАННЯ МЕДИКАМЕНТАМИ.

Використовуються протизапальні нестероїдні препарати, гормональні та протизаплідні речовини. Часто така терапія приносить швидкі та ефективні результати. Обережність необхідна лише при тривалому застосуванні гормонів – можуть проявитися побічні ефекти у вигляді симптомів менопаузи, порушення менструальних циклів та ін.

Нове віяння у медикаментозному лікуванні міоми привнесли синтетичні гормони, які вводяться гінекологічним шляхом. Вони зменшують рівень естрогену, а це зменшує кровотік до матки та вузлів. Внаслідок цього вузли зменшуються в розмірах. Зменшені вузли простіше видаляти.

Нестача синтетичної гормонотерапії в тому, що після припинення прийому препарату вузли знову зростають.

ПОБІЧНІ ЕФЕКТИ: симптоми менопаузи, нервові порушення та осеопороз.

Негативна особливість такої гормональної терапії в тому, що під впливом лікарського засобу, дрібні вузлики зменшуються до мікроскопічних розмірів, і під час оперативного втручання їх неможливо виявити і видалити. Згодом вони прогресують, і потрібне повторне лікування.

Заміною таким препаратам може бути спеціальна внутрішньоматкова система, що містить гормональний препарат, що малими дозами виприскується в тіло матки протягом декількох років. Система має побічні реакції — головний біль, блювотні позиви, різноманітні порушення менструального циклу, можливі позаматкові вагітності.

Застосування гормональної системи неможливе при вагітності, злоякісних пухлинах репродуктивних органів, запальні процеси в сечостатевій системі та її інфекції, порушення печінки та деякі інші.

Існує і синдром відміни – вузли починають зростати після вилучення гормональної системи з матки.

ХІРУРГІЧНІ МЕТОДИ

Міомектомія. Видаляється тільки фіброміома матки і вагітність у майбутньому можлива після повного курсу реабілітації. Перед вибором цього методу, ретельно аналізуються розміри, розташування та кількість вузликів. Проводиться операція тільки досвідченими фахівцями, тому що в ході втручання може виникнути неконтрольована кровотеча, і тоді буде потрібно повне видалення матки.

Існує і можливість виникнення рецидиву — через дрібні розміри деяких з вузликів, які не вдалося виявити та видалити; та внаслідок травми матки, яка сама по собі може спровокувати виникнення нових утворень. Погано і те, що післяопераційні шрами та рубці можуть згодом стати перешкодою до успішної вагітності.

Міомектомія гістероскопічна. Внутрішньоматкові вузли видаляються через шийку матки за допомогою гістероскопа. Прилад дозволяє побачити, як виглядає фіброма матки. Проводиться під місцевою анестезією у певному період менструального циклу.

Ускладнення такі: механічні травми маткового тіла, кровотечі, інфекційне ураження статевих органів та ін.

Міоектомія лапараскопічна. Субсерозні (підочеревинні) вузли, що локалізуються зовні матки, видаляються через невеликі розрізи передньої черевної стінки. Потребує повної анестезії.

Ускладнення: травми черевних органів та артерій, різні кровотечі, гематоми на стінках матки, інфекції та ін.

Гістероктомія — операція з видалення фіброміоми матки. Так, матка — це складова частина не тільки статевої, а й ендокринної системи, і гормональні порушення спричиняють порушення в матці. Тому фіброміома матки видалення якої проводиться повністю, не виправдане і радикального лікування не принесе. Крім того, фіброміома матки операція з повним її видаленням тягне за собою психологічні травми і може спровокувати розвиток раку молочних залоз, ішемії та ін До цього методу слід вдаватися в крайніх випадках.

Видалення фіброміоми матки здійснюється через шийку або через розрізи черевної стінки, це визначається індивідуально, залежно від загальної картини захворювання. Анестезія застосовується лише повна. Виптска зі стаціонару може бути здійснений не раніше, ніж через 5 днів, а реабілітація триває близько семи тижнів.

УСКЛАДНЕННЯ: кровотеча здебільшого, післяопераційний жар, збільшення маси тіла, передчасне старіння.

РИЗИКИ: операція фіброміома матки може спровокувати розвиток ракових пухлин щитоподібної  та молочних залоз; через порушення подачі крові до яєчників можливий «постгістеректомічний синдром», своїми симптомами схожий з менопаузою.

КУДИ ЗВЕРТАТИСЬ ПРИ ТРИВОЖНИХ СИМПТОМАХ

У діагностиці, а тим більше лікуванні такого складного захворювання, як фіброміома матки, форуми та обговорення не допоможуть, тому при перших же підозрах необхідно записуватися на прийом до фахівця.