НАБРЯКИ

Дуже часто пацієнти приходять до лікаря з однією єдиною скаргою – появою набряків.  Таким відповідальним за своє здоров’я пацієнтам, як то кажуть «плюс  у карму», тому що дуже багато людей  взагалі не звертають увагу на набряки.

А даремно!

Набряки є  дуже показовим маркером, що відображає тяжкість  або декомпенсацію хвороби і  стають першим клінічно очевидним проявом багатьох захворювань

Набрякі мають різну локалізацію.  І тому перші, хто звертає увагу на набряке це жінки, тому що окрім погіршення самопочуття набряки ще створюють косметичні проблеми.

Отже, давайте розберемо, найчастіші причини набряків:

Захворювання суглобів. Відмінні риси — локальний характер набряку в області ураженого суглоба, поєднання з болем, обмеженням рухів, іноді — ранковою скутістю.

Циклічні набряки, або набрякова форма передменструального синдрому. Причина, мабуть, — відносне збільшення  естрогенів над прогестероном, що впливає на судинну проникність і сприяє затримці натрію і води. Набряки з’являються у другій половині циклу і можуть поєднуватись з іншими проявами ПМС. Після закінчення менструації ці явища швидко зменшуються та зникають

Порушення венозного відтоку: хронічна венозна недостатність вен нижніх кінцівок (набряки наростають повільно, локалізуються на ногах, можуть супроводжуватися  тяжкістю та болями  в ногах, прояви посилюються після тривалого стояння, ходьби до вечора). Варикозна хвороба нижніх кінцівок частіше спостерігається у жінок старше 40 років. Нерідко є й інші ознаки дисплазії сполучної тканини: грижі різної локалізації, геморой, плоскостопість та ін.

Захворювання серця, серцева недостатність. Серцеві набряки наростають повільно, вони симетричні, залежать від положення тіла (на ногах у ходячих і на попереку у лежачих. Крім набряків, звичайно, присутні й інші симптоми (задишка, ціаноз та ін.).

Захворювання печінки: цироз, просунуті стадії хронічних гепатитів з порушенням функції печінки (зниження синтезу білка). Часто переважає асцит.

Захворювання нирок. Набряки з’являються в першу чергу: на обличчі, повіках, передній черевній стінці, в області геніталій. Часто більш виражені вранці.

Ідиопатичні набряки . Частіше за всього виникають у жінок середнього віку  (35-50 років) , які мають схильність до надлишкової ваги, особливо в клімактерічний період. Зазвичай ідиопатичні набряки невеликі, м’які. З’являються на стопах та гомілках у кінці дня, а з ранку локалізуються на повіках і на пальцях рук. Періоди набряків можуть змінюватись періодами з рясним сечовиділенням та загальною слабкістю.

Низькобілкові набряки – набряки які з’являються у наслідок зниженого споживання білка ( виснаження, голодування), недостатнє засвоєння білків (враження стінки тонкої кишки, резекція), порушення травлення (недостатність підшлункової залози) та інші втрати білка.

Первинна (ідіопатична) слоновість є генетично детермінованим дефектом лімфатичних судин ніг на рівні колекторів. Це захворювання найчастіше спостерігається у жінок молодого віку. Набряклість може з’являтися спочатку на одній нозі; потім у процес залучаються обидві ноги.

Але асиметрія, зазвичай, зберігається. Процес проходить послідовно три стадії: лімфедеми (м’які лімфатичні набряки); перехідну, з поступовим розвитком фіброзних змін у дистальній частині кінцівки; фібредеми (з тотальним фіброзом тканин). У першій стадії набряки непостійні. Вони посилюються у спекотну погоду та при тривалому стоянні, зменшуються у положенні лежачи.

При прогресуванні набряки стають плотнішими , бугристими, та додатково з’являються трофічні зміни шкіри.

Вторинна слоновість розвивається після рецидивуючого бешихи, перенесених лімфаденітів і лімфангіїтів, піодермії, хронічних вагінітів і проктитів, при здавлені лімфатичних судин рубцями після механічних травм, глибоких опіків.

Турбуйтесь про себе,  не зневажайте своїм  здоров’ям!